Моя проблемна тема:«Впровадження інноваційних технологій та
нових прийомів у навчанні на уроках історії »
Аналіз самоосвітньої
діяльності вчителя історії та правознавства Сабіної Галини Валерії за
І семестр 2023-2024 навчального року
Творчість
відкриває в дитячій душі ті куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів.
В. О.Сухомлинський
За
час повномасштабної війни та у період
дистанційного навчання тема «Впровадження інноваційних технологій та нових
прийомів у навчанні на уроках історії » , яскраво себе проявила. Не можливо уявити
сучасний час без гаджетів і технологій які допомагають нам навчати та розвивати
здобувачів освіти. У час коли зацікавити
учня дуже важко і потрібно шукати нові технології та прийоми для легкого
засвоєння та зацікавлення новим матеріалом.
Моя тема самоосвіти «Впровадження
інноваційних технологій і прийомів навчання на уроках історії.»
Мета самоосвіти:
·
Удосконалення власних напрацювань;
·
Підвищення теоретичного і практичного рівня викладацької майстерності;
·
Розвиток історико-правових компетентностей;
·
Формування навичок самоорганізації шляхом самоосвіти
та самореалізації .
Виходячи з теми та мети моєї самоосвіти можна
сказати, що використання інноваційних- інформаційних технологій та комп’ютерної
техніки значно підвищує ефективність процесу навчання, завдяки його інтенсифікації,
індивідуалізації, розширенню наочності.
Інноваційно-інформаційними технологіями навчання
називають всі технології, що використовують спеціальні технічні засоби
навчання: комп’ютер, аудіо-, відео-, кінотехніку, телебачення, комп’ютерний
підручник, дискенциклопедію.
Найбільш
зручним є використання на уроках історії мультимедійних технологій у формі
презентацій. В цьому випадку комп’ютер на уроці замінює всю сукупність засобів
навчання, виконуючи декілька ролей:
· запис на слайді (тема уроку, план, домашнє
завдання та ін.);
· наочність (фотодокументи, карти, репродукції картин);
· таблиці і схеми;
· підручник.
Майстерно зроблена презентація привертає увагу учнів і таким чином можливо збудити інтерес до навчання.
Типи і види навчальних презентацій,
які використовуються на уроках.
· Конспект уроку. Містить назву, план, ключові поняття, домашнє завдання
та інше
· Слайд-шоу. Відсутність тексту, акцент робиться на великі яскраві
зображення.
· Анімовані схеми. Особливий акцент робиться на різних графіках і
схемах.
Основна
сфера застосування – проведення занять повторювально - узагальнювального
характеру.
На
уроках історії використовуються відеофільми.
Наприклад,
в 6 класі при вивченні теми «Македонська держава» учням демонструється фрагмент
з фільму «Александр».
Після
перегляду учні виконують різні завдання. Це можуть бути питання до відео
фрагменту, завдання скласти план, короткий переказ побаченого. В старших класах
учні аналізують побачене, роблять висновки. Розвиток пізнавального інтересу до
вивчення історії починається з «занурення в океан історії», створюються
ситуації за заданими алгоритмами : «Що, де, коли, як, хто, чим, чому».
Сучасний етап розвитку шкільної освіти
визначається всебічним використанням у навчальному процесі інтерактивних форм і
методів навчання та різноманітних технічних засобів. Водночас шкільний підручник залишається основним
навчальним засобом, який потрібно використовувати на уроках з максимальною
ефективністю.
Використання
підручника можливе на всіх етапах навчального процесу:
· при вивченні нового матеріалу в класі;
· під час контролю знань, умінь та навичок учнів;
· при комбінованому навчанні;
· при підготовці домашнього завдання.
Коментоване читання тексту підручника є одним
із найпростіших прийомів роботи з книгою. Учні отримують завдання (тобто для
чого вони будуть читати даний текст), відповідь на яке вони знайдуть самостійно
в джерелі інформації (підручник, наукова книга, історичний документ тощо).
Результатом роботи з текстом підручника також може бути переказ частини тексту
параграфа, що читалася. Як правило, такий вид роботи проводиться в6 класах і є доволі ефективним для розвитку аналітичних
та практичних вмінь учнів.
Одним
зі шляхів досягнення поставленої мети є впровадження у навчальний процес методу
проектів, який передбачає навчання через відкриття, розв’язання проблемних
ситуацій. Сьогодні технологію проектів розглядають як систему навчання, за якої
учні можуть набувати знання та уміння в процесі планування та виконання
практичних завдань, які поступово ускладнюються, – проектів.
Метод проектів поєднується з індивідуальною і
груповою формою організації самостійної діяльності учнів. Метод навчальних проектів є одним з методів творчого
розвитку особистості. Щоб проблема була цікавою учням, теми проектів повинні
бути актуальними й значущими. Починати поступово навчати учнів технології
проектів можна з 6 класу.
Реалізація
теми було яскраво представлено на відкритих уроках ( в рамках вивчення стану викладання історії) в 6-А клас з теми: « Давній Китай. Взаємини з природою та матеріальна
культура», також показ відкритого уроку (у рамках тижня історії та
правознавства) в 9 класі «Юридична відповідальність»
Виступи
на педагогічних радах 30.10.2023 з теми «Принцип наступності та рекомендації, щодо
забезпечення адаптації п’ятикласників при вивченні історії» та 11.01.2024 з
теми «Шляхи надолуження освітніх втрат та розривів у історичній освітній
галузі»
Є керівником творчої групи ««Формувальне
оцінювання як засіб визнання індивідуальних досягнень кожного учня», проведено
одне засідання-тренінг було представлено
різні форми формувального оцінювання в умовах дистанційного навчання та Аукціон методичних ідей «Інноваційні технології
формувального оцінювання»
Також є керівником
методичного об’єднання вчителів суспільствознавчих дисциплін та мистецтва, було проведено 3
засідання, де вчителі обмінялися досвідом та різними інноваційними ідеями.
Також працюю з обдарованими учнями.
Прийняли участь у ІІ Всеукраїнському етапі
олімпіади з історії - Шелест Єлизавета ,
учениця 9 класу , яка , посіла 10 місце.
Здобувача освіти зарахована як слухачка
Миколаївського територіального відділення Малої академії наук
України, до відділення історії секції «Історичне краєзнавство»
зарахована Шелест Єлизавета 9 клас.
Аналіз самоосвітньої діяльності з проблемної
теми вчителя у 2022-2023 навчальному році
Творчість відкриває в дитячій душі ті
куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів.
В. О.Сухомлинський
За
час повномасштабної війни та у період
дистанційного навчання тема «Впровадження інноваційних технологій та нових
прийомів у навчанні на уроках історії » , яскраво себе проявила. Не можливо уявити
сучасний час без гаджетів і технологій які допомагають нам навчати та розвивати
здобувачів освіти. У час коли зацікавити
учня дуже важко і потрібно шукати нові технології та прийоми для легкого
засвоєння та зацікавлення новим матеріалом.
Моя тема самоосвіти «Впровадження
інноваційних технологій і прийомів навчання на уроках історії.»
Мета самоосвіти:
·
Удосконалення власних напрацювань;
·
Підвищення теоретичного і практичного рівня викладацької майстерності;
·
Розвиток історико-правових компетентностей;
·
Формування навичок самоорганізації шляхом самоосвіти
та самореалізації .
Виходячи з теми та мети моєї самоосвіти можна сказати, що використання
інноваційних- інформаційних технологій та комп’ютерної техніки значно підвищує
ефективність процесу навчання, завдяки його інтенсифікації, індивідуалізації,
розширенню наочності.
Інноваційно-нформаційними технологіями навчання називають всі технології,
що використовують спеціальні технічні засоби навчання: комп’ютер, аудіо-,
відео-, кінотехніку, телебачення, комп’ютерний підручник, дискенциклопедію.
Найбільш зручним є
використання на уроках історії мультимедійних технологій у формі презентацій. В
цьому випадку комп’ютер на уроці замінює всю сукупність засобів навчання,
виконуючи декілька ролей:
· запис на слайді (тема уроку, план, домашнє завдання та ін.);
· наочність
(фотодокументи, карти, репродукції картин);
· таблиці і схеми;
· підручник.
Майстерно зроблена презентація привертає увагу учнів і таким чином можливо збудити інтерес до навчання.
Типи і види навчальних презентацій, які
використовуються на уроках.
· Конспект уроку. Містить
назву, план, ключові поняття, домашнє завдання та інше
· Слайд-шоу. Відсутність
тексту, акцент робиться на великі яскраві зображення.
· Анімовані схеми.
Особливий акцент робиться на різних графіках і схемах.
Основна сфера
застосування – проведення занять повторювально - узагальнювального характеру.
На уроках історії
використовуються відеофільми.
Наприклад, в 6 класі при
вивченні теми «Македонська держава» учням демонструється фрагмент з фільму
«Александр».
Після перегляду учні
виконують різні завдання. Це можуть бути питання до відео фрагменту, завдання
скласти план, короткий переказ побаченого. В старших класах учні аналізують
побачене, роблять висновки. Розвиток пізнавального інтересу до вивчення історії
починається з «занурення в океан історії», створюються ситуації за заданими
алгоритмами : «Що, де, коли, як, хто, чим, чому».
Сучасний етап розвитку шкільної освіти визначається всебічним використанням
у навчальному процесі інтерактивних форм і методів навчання та різноманітних
технічних засобів. Водночас шкільний
підручник залишається основним навчальним засобом, який потрібно
використовувати на уроках з максимальною ефективністю.
Використання підручника
можливе на всіх етапах навчального процесу:
· при вивченні нового матеріалу в класі;
· під час контролю знань, умінь та навичок учнів;
· при комбінованому навчанні;
· при підготовці домашнього завдання.
Коментоване читання тексту підручника є одним
із найпростіших прийомів роботи з книгою. Учні отримують завдання (тобто для
чого вони будуть читати даний текст), відповідь на яке вони знайдуть самостійно
в джерелі інформації (підручник, наукова книга, історичний документ тощо).
Результатом роботи з текстом підручника також може бути переказ частини тексту
параграфа, що читалася. Як правило, такий вид роботи проводиться в6 класах і є доволі ефективним для розвитку аналітичних
та практичних вмінь учнів.
Одним зі шляхів
досягнення поставленої мети є впровадження у навчальний процес методу проектів,
який передбачає навчання через відкриття, розв’язання проблемних ситуацій.
Сьогодні технологію проектів розглядають як систему навчання, за якої учні
можуть набувати знання та уміння в процесі планування та виконання практичних
завдань, які поступово ускладнюються, – проектів.
Метод проектів поєднується з індивідуальною і груповою формою організації
самостійної діяльності учнів. Метод
навчальних проектів є одним з методів творчого розвитку особистості. Щоб
проблема була цікавою учням, теми проектів повинні бути актуальними й
значущими. Починати поступово навчати учнів технології проектів можна з 6
класу.
Реалізація теми було яскраво представлено на відкритому урці ( в рамках вивчення стану викладання
історії) в 6-А клас з
теми: « «Практичне заняття «Мумія в
Давньому Єгитпі»».
Формування
предметних компетентностей на уроках історії та правознавства
Формування предметних та ключових компетентностей учнів на уроках історії
Утвердження компетентісного підходу дає можливість орієнтуватись на резуль- татнавчальної діяльності, сприяє формуванню й розвитку в учнів здатності практично діяти, застосовувати досвід успішних дій у конкретних ситуаціях.
Впровадження компетентісного підходу сприятиме реалізації стратегічної мети – розвитку історичної свідомості учнів через формування у них історичних знань та розвиток історичного мислення.
Поняттям «компетентність» українська освіта оперує в значенні, запропонованому європейськими країнами: «здатність успішно задовольняти індивідуальні й соціальні потреби, діяти і виконувати поставлені завдання».
Компетентісний підхід тісно пов*язаний із такими підходами до навчання, як:
-особистісно - орієнтований (оскільки потребує трансформації змісту освіти,перетворення його з моделі «для всіх» на суб*єктивні надбання одного учня, які можна виміряти)
-діяльнісний (процес навчання реалізується лише в діяльності ,тобто в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій)
^ До предметно-історичних компетенції учнів основної школи відносять:
-хронологічні (визначати дати і хронологічні межі подій; співвідносити рік зі століттям, століття з тисячоліттям; співвідносити дати подій із певним періодом історії; правильно користуватися лінією часу; встановлювати послідовність та синхронність історичних подій; складати хронологічні таблиці; синхронізувати події історії України та всесвітньої історії; складати синхроністичні таблиці; виокремлювати су-тнісні ознаки історичного періоду чи етапу);
-картографічні (визначати географічне положення країни, рельєф місцевості; показувати на карті місця історичних подій; читати історичну карту, правильно використовуючи знання легенди карти; виконувати завдання на контурній карті; використовувати карту як джерело інформації під час характеристики історичних подій, явищ, процесів; користуючись картою, визначати причини та наслідки історичних подій, пов’язані з геополітичними чинниками і факторами довкілля; використовувати картографічну інформацію для пояснення розвитку міжнародних відносин, політичних інтересів тієї чи тієї країни);
-спеціальні (самостійно здобувати інформацію з тексту та позатекстових компонентів підручника з історії; аналізувати нескладні та адаптовані джерела історичної інформації; визначати, застосовувати історичні терміни та поняття, конкретизуючи поняття на прикладах або визначаючи ознаки поняття на основі аналізу фактів; розповідати про історичні події й явища, описувати їх; давати історичну характеристику видатним діячам; формулювати емоційно-ціннісну оцінку історичних подій і діяльності історичних осіб; визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ та подій; висловлювати власну позицію щодо історичної інформації й обґрунтовувати її; відокремлювати упереджену інформацію від неупередженої).
Досвід успішної діяльності забезпечує особистість засобами, цілями, нормами діяльності, робить її активним суб*єктом перетворень, сприяє формуванню відповідних ключових компетентностей.
Кожен урок – це плід спільної творчої діяльності вчителя й учнів, це чудова мить переживання досягнутого успіху, це індивідуальна особливість.
Саме тому праця кожного вчителя є неповторною, а значить, кожен новий урок збагачує педагогічну практику новими елементами, відкриває нові можливості.
Значна роль у процесі формування різних видів компетенцій належить дебатам. Дебати навчають поважати принципи демократії, оскільки передбачають чесність, рівність можливостей, повагу до опонента, толерантність. Крім того, в учнів, які вчаться дебатувати, розвивається практичне мислення та навички аргументованого висловлювання.
Особливо важливе значення мають дебати в середньому та старшому шкільному віці. Адже саме в цей період формуються необхідні соціальні вміння розвивається здатність досліджувати, аналізувати, набувається початковий рівень грамотності в роботі з мас-медіа та системою аргументів, навички оцінювання достовірності інформації, вміння виголошувати публічні промови.
Прийом «Незакінчена розповідь»
Це може бути адаптована легенда, оповідання, приклад із власного життя, що подається у незавершеному вигляді. Дітям пропонується самостійно закінчити розповідь наприкінці уроку, після опанування ними системного матеріалу.
Так, наприклад, розглядаючи тему «Джерела до вивчення історії» у 5 клсі, урок можна розпочати з такої легенди: «Було це в давні часи, коли на Землі існувало зовсім небагато народів і не у кожного з них був власний правитель. І ось один із них будь-що хотів прославитись, залишити по собі слід в історії. Боги наділили цього правителя унікальним даром – здатністю перетворюватися на звірів та птахів. Але цього видалося йому замало. Хто ж запам*ятае правителя, навіть якщо він уміє перетворитися на лева чи ведмедя, орла чи сокола? Засумував наш герой, перестав їсти й пити, змарнів, поки врешті-решт не звернувся до мудреця. Уважно вислухавши його, мудрець узяв в руки два шматочки металу: один - невеличкий, кольору сонця, другий - більший, кольору місяця, і… »
Несподвано обірвавши роз повідь, учитель звертається до учнів:
-Що було далі з правителем, а також яке відношення до історичної науки мають згадувані в розповіді звірі та птахи, ми з вами дізнаємося на сьогоднішньому уроці, адже його тема… (оголошується тема). Саме такий прийом сприяє внутрішній стимуляції навчання, викликає інтерес, сприяє зростанню пізнавальної активності, змушує учня мислити, зіставляючи певні факти. I вже наприкінці уроку учні легко можуть продовжити легенду: « з першого зробив монету із зображенням правителя, з другого-герб його держави, зобразивши тих тварин, у яких він умів перевтілюватися. Саме ці предмети (монети, герби) вивчають науки - нумізматика та геральдика».
До чинників зовнішньої стимуляції віднесемо систему символів-знаків (приміром, монет), які використовує педагог для відзначення кращих у роботі на уроці учнів, для заохочення іх до подальшої роботи.
Під час вивчення теми 1 «Знайомство з історією» це може бути зображення хлопчика в рицарських обладунках на тлі Геральдичного щита.
Під час вивчення теми «Київська держава (РУСЬ-УКРАЇНА) наприкінці X – у першій половині XI ст.» у 7 класі - монети Володимира Великого.
Під час вивчення теми «Становлення козацтва»у 8 класі - печатка Війська Запорозького.
За результатами теми учню, що має найбільшу кількість символів-знаків, присуджується звання «магістр історії».
Цей факт учитель може використати і в подальшій практиці. Наприклад, під час проведення тематичного оцінювання з тем магістри отримують право сформувати власні команди.
Велике значення в процесі стимулювання навчальної діяльності мають компоненти змісту уроку. Загальновідомим є той факт, що увага п'ятикласників не відзначається високим рівнем концентрації, а це, в свою чергу, передбачає необхідність змін у процесі діяльності учнів. Поряд із коментованим читанням, працею з адаптованою історичною картою, ілюстраціями, «стрічкою часу», хочеться відзначити ще деякі вправи, які допоможуть зробити урок більш активним і насиченим.
Вправа
«Таємничий портрет»
На портрет історичного діяча прикріплюються пазли в такій кількості, щоб закрити його повністю. Після відповідей учнів на питання вчителя пазли поступово знімаються (по одному за кожну відповідь). Коли портрет відкрито повністю, вчитель може поставити додаткові запитання типу: «Хто з відомих діячів зображений на портреті?», « 3 якими подіями в історії України пов'язано ім'я цього діяча?» тощо.
Вправа
Скласти історичний портрет діяча, вибравши з певної кількості ознак ті, які виносяться до його життя та діяльності. Це може бути виконано у вигляді квітки, на серцевині якої зазначено ім'я історичної особи, а на пелюстках - етапи діяльності.
Історичні події мають і просторову спрямованість. Просторова компетентність в історичних умовах орієнтована на вивчення впливу географічних (просторових)чинників на історичний процес, що допомагає встановити причинно-наслідкові зв’язки між деякими подіями та явищами. Вона передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі; співвідносити розвиток історичних явищ та процесів з географічним положенням країни та природними умовами, користуючись картою. Визначити причини та наслідки історичних подій, процесів,характеризувати історичнийпроцес та його регіональні особливості. Робота з картою ведеться систематично як у процесі вивчення нового матеріалу,так і в ході подальшого удосконалення і застосування набутих знань та навичок .
Щоб сформувати мовленнєву компетентність на уроках історії учні мають навчитися вільно висловлювати власні думки, розповідати про історичні події та явища, описувати побут, звичаї, традиції, суспільний устрій, вірування, давати характеристику правлінню історичних громадських та політичних діячів, формулювати питання за розповіддю вчителя, складати усний та письмовий план, давати усний відгук щодо відповіді однокласника, оцінювати свої відповіді та відповіді однокласників, дискутувати, аргументувати власні думки, відстоювати свою позицію, складати історичні портрети та характеристики, складати тезові конспекти, таблиці, схеми і, спираючись на них, давати відповідь на питання.
Логічна компетентність формується під час встановлення причинно-наслідкових зв’язків, пояснення змісту історичних понять і термінів, аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення учнем інформації, детальної характеристики історичних та політичних постатей, самостійного опрацювання та вивчення школярами передумов, причин, суті, наслідків та значення подій та явищ в історії, а також проведення дослідження та створення власних проектів.
Впевнилася, що особистісний компонент соціальної компетенції направлений на формування таких основних чинників: соціальної відповідальності; емоційної стійкості; особистісної активності; адекватної самооцінки; вольового контролю; упевненості у собі; толерантності; мотивації досягнення успіху.
Для успішної реалізації цих завдань використовую такі ефективні інтерактивні вправи: « Моє ставлення до історичної події», « Якби я жив в епоху середньовіччя», « Дай мудру пораду», « Так – ні», « Вірю – не вірю», «
Отже, підсумовуючи все вище зазначене, необхідно підкреслити, що формування предметно-історичних компетентностей учнів має дуже важливе значення як для майбутніх випускників, громадян власної держави, так і для суспільства в цілому. Результатом вивчення історії в модерній, оновленій школі повинно стати не лише засвоєння фактичного історичного матеріалу, імен, понять, термінів, дат, а й отримання навичок критичного мислення, творчого підходу до розв’язання проблем, з’ясування змісту вивченого та використання отриманих знань на практиці в різноманітних життєвих ситуаціях та усвідомлення себе українцем, європейцем, розуміння своєї ролі в суспільстві. Адже випускник, який підготовлений до життя в соціумі та сучасному світі зможе показати себе, відстояти власну думку та захистити себе.
Миколаївський
обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти
Назва
структурного підрозділу
Формування просторової компетентності на уроках історії
через краєзнавчий матеріал в рамках НУШ
Виконав: слухач
курсів
підвищення
кваліфікації
Сабіна Галина
Валеріївна
учитель
історії
Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 52
м. Миколаєва
_______________________
_______________________________
(П.І.Б., науковий ступінь,
учене звання,
посада наукового керівника)
Зміст
Передмова …………………………………………………………………3
Опис досвіду та можливість його творчого
застосування на уроках історії………………………
5
Результативність та ефективність досвіду ……………………………………
13
Висновок………………………………………………………………….…14
Авторські публікації
15
Список використаної літератури…………………………………………..17
У нашій долі й мисленні сконцентровані всі історичні
часи. І зацікавившись тією минувшиною, ми й пізнаємо її як власну долю, і таким
чином подовжуємо власне життя, принаймні у своїй уяві.
Валерій Петрович Бойченко
(Із книги для читання
з краєзнавства «Миколаївщина в історії України»)
Передмова
Актуальність
теми для навчально-методичної роботи в ЗНЗ зумовлена стрімким
розвитком інформаційного суспільства з історико-краєзнавчим мисленням. Формула
нової українсьої школи визначає компетентнісний зміст освіти в сучасному
освітньому середовищі. Історична освітня галузь, яка визначена Державним
стандартом, містить основні змістовні
лінії, які й сприяють формуванню основних
компетентностей.
Поняття «компетентність»
у контексті педагогічної діяльності пояснювалося у словнику іншомовних слів, у державному стандарті, у глосарії європейського проекту
«Тьюнінг», у тлумачному словнику
української мови, а також у працях українських науковців. Наприклад Н. Бібік пояснює, що компетентність представляє освітні
результати, які досягаються не лише засобами змісту освіти, але й соціальної
взаємодії; як у міжособистісному, так і в інституційному культурному контексті.
О. Пометун зазначає, що «компетентності»
– це «спеціально структуровані (організовані) набори знань, умінь, навичок і
ставлень, що їх набувають у процесі навчання» або «результативно-діяльнісна
характеристика освіти»
Одна з головних цілей вивчення шкільного курсу історії – формування в
учнів предметних компетентностей – хронологічної, просторової, інформаційної,
мовленнєвої, логічної, аксіологічної.
Формування просторової компетентності учнів шляхом
застосування картографічних джерел набуває першочергового значення, адже
історія – предмет, у процесі вивчення якого події розглядаються і в просторі, і в
часі.
Компетентнісний підхід, як зазначено в Державних стандартах освіти та
«Критеріях навчальних досягнень учнів», означає переорієнтацію з процесу
навчання на його результат, у зміщенні акценту і накопичування нормативно
визначених знань, умінь і навичок на формування й розвиток в учнів здатності
практично діяти, застосовувати досвід успішних дій у конкретних ситуаціях
З огляду на
зазначені передумови, посиленої уваги вимагають двобічні проблеми формування
історико-краєзнавчих знань: з одного боку, регіональної компоненти історичної
науки, шляхом формування просторової компетентності на уроках історії, з іншого
– дієвого засобу громадянського виховання через краєзнавчий матеріал в рамках
нової української школи. Тому у методиці навчання
історії домінуючими стали особистісно-орієнтований, діяльнісний та
компетентнісний підходи до навчання.
Важливим чинником формування просторової
компетентності на уроках історії є краєзнавча складова курсу історії України. Навіть
епіграф до випускної роботи, написаний миколаївським земляком-письменником,
поетом, перекладачем Валерієм Бойченко спонукає до формування в учнів
просторових компетентностей на основі
уявлень і сконцентрованого мислення всіх історичні часів.
Краєзнавство – успішний чинник українського суспільства
ХХІ ст., воно сприяє прискоренню важливих процесів у різних сферах
суспільно-політичного й духовного життя – підкреслював професор О. П. Реєнт.
У
сучасній методиці навчання історії проблема
реалізації краєзнавчої складової змісту шкільних курсів історії України
досліджувалась у межах методології змісту шкільної історичної освіти (К. Баханов,
А. Булда, О. Пометун, О. Удод,
Г. Фрейман та ін.); методики використання краєзнавчих матеріалів у межах
певного шкільного курсу (В. Власов, Я. Камбалова, В. Мисан, Т. Мацейків, Г. Сєрова, А. Федчиняк
та ін.). Концептуальні положення впровадження компетентнісного підходу до
навчання історії в школі розробляли К. Баханов, В. Власов, Т. Ладиченко, Р. Пастушенко,
О. Пометун, Г. Фрейман.
Метою роботи є визначення можливостей краєзнавчої складової шкільного курсу
історії України у формуванні просторової компетентності учнів.
Опис
досвіду та можливість його творчого застосування на уроках історії
Розвиваючи історію малої Батьківщини через створення
освітньо-предметного середовища, у якому школярі працюють з різноманітними і унікальними джерелами, інтерактивними
вправами, веб-квестами, кросвордами, діловими іграми, QR-кодами та іншими освітніми трендами, технологіями,
методиками і прийомами, в учнів формуються просторові компетентності. Наприклад:
співвідносимо розвиток історичних явищ і
процесів із географічним положенням України і рідного краю та природними
умовами; використовуємо карти під час визначення причин та наслідків
історичних подій, процесів які відбувалися на теренах Миколаївщини і в нашій
державі Україна; даємо характеристики регіональним особливостям та геополітичним чинникам розвитку країн на
основі аналізу карти і факторів довкілля.
Предметно-історичні вміння складають основу предметної
компетентності учнів за її структурними компонентами – хронологічною, просторовою,
інформаційною, аксіологічною. Ці уміння пов’язані зі знаннями та
загальнонавчальними вміннями й навичками, оскільки засвоюються учнями в процесі засвоєння
конкретного навчального матеріалу шляхом роботи зі специфічними джерелами знань.
Наприклад у 5 класі при
вивченні теми уроку «Календарний та історичний час. Підрахунок
історичного Часу» доцільно поєднати історично-хронологічні компетенції з
просторовими, де учні розв’язують хронологічні задачі, складають хронологічні
таблиці, розглядають суспільні явища в розвитку та в конкретно-історичних умовах
певного часу, співвідносять історичні події та явища з періодами ( в регіоні та
в Україні), орієнтуються в науковій періодизації історії, використовують її, як
спосіб пізнання історичного регіонального процесу у порівнянні з державним
процесом.
Формуючи просторову компетенцію доцільно використати
прийом «Фішбоун», або «Риб’ячий скелет», при вивченні теми
«Здобутки і прорахунки ЦР у державотворчому процесі». Названий прийом має декілька варіантів візуалізації – на
верхніх кісточках причини, на нижніх – факти або наслідки. Або на верхніх
кісточках – головні факти теми, а на нижніх – самостійна оцінка їх значення.
Але при цьому завжди: у голові тема або проблемне питання, у хвості – висновок.
А формуючи просторову компетенцію при вивченні теми «Діяльність УПА та
УОН» доцільно використати прийом «Шість капелюхів», де синій – керує процесом,
білий – несе беззастережну інформацію,
чорний – критикує, визначає недоліки, червоний – висловлює свої враженя та
емоції, зелений – шукає шляхи виходу, креативність, жовтий – аналізує позитивні
сторони.
Формуючи просторові
компетенції при вивченні теми «Вступ до історії України
кінця ХVІІІ – початку ХХ ст..» можна
використати інтерактивні вправи з низкою комплексних завдань:
-
перевірити свої знання у визначеннях
-
уважно
прослухати відео лекцію наприкінці завдання
-
з
теми «Українські землі наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.» –
зробити хронологічні помітки,
-
розпочати заповнення контурної карти +
-
переглянути
2 відео фрагменти
Основним джерелом для формування просторової
компетентності на уроках історії є історична
карта, як умовно-графічна наочність. «Знати карту – це означає знати не тільки її умовну пунктуацію, її
символіку, міста, кордони, ріки та ін., а й бачити за цими умовними знаками
живу історичну діяльність, складність політичних, соціально-економічних і
культурних взаємовідносин», – наголошував відомий дидакт А. І. Стражев. Задача вчителя – переконати
учнів, що карта – це засіб для більш свідомого сприйняття ними подій та явищ в
історії.
Історичні карти створюються на географічній основі і є зменшеним узагальненим
образно-знаковим зображенням історичних подій чи періодів. Карти в умовній
формі показують розміщення, сполучення і зв'язки історичних подій і явищ. Наприклад, на історичних картах зеленим кольором показують не тільки низовини, але й оазиси, а також
найдавніші райони землеробства і скотарства, розкривається динаміка подій і процесів. На географічній карті
все статично, а на історичній легко побачити виникнення держав і зміну їх
територій чи шляхи руху військ, торгових караванів і т. д. Пересування людей,
військові удари на карті показують стрілками, місця боїв – схрещеними мечами, райони повстань – крапками або вогнищами.
Наприклад, при
вивченні теми «Річки України та рідного краю» доцільно формувати просторові
компетенції, використовуючи інструкції інтерактивних
вправ із такими завданнями: встанови назви
річок, які позначені на фізичній карті України маркером. Щоб виконати
завдання, натисни лівою кнопкою миші по маркеру та обери відповідну назву.
При вивченні теми «Найбільші
річки та моря України і
Миколаївщини на карті». Для цього потрібно встановити назви
річок, які позначені на карті України і Миколаївщини. Щоб
виконати завдання, натисни лівою кнопкою миші по кружечку та обери відповідну
назву. Підтверди відповідь та підкріпити
аргументованими фактами пов’язаними з історичними подіями і явищами, які
відбувалися на їх теренах.
Функції карт різноманітні. Серед них дослідник Темушев В.Н. виділяє такі:
·
інформаційна – нанесення на карту певного
набору історичних відомостей;
·
ілюстративна – фіксування основних подій
та явищ на карті; карта надає можливості розкрити певні історичні явища та
процеси в динаміці (виникнення та формування територій держав, хід воєнних
дій, розвиток господарства тощо);
·
виховна – формування просторового мислення,
уявлень про місце рідної країни, її історії, подій, що з нею пов'язані, на
світовій карті. Вивчаючи історію України, учень повинен чітко уявляти місце
батьківщини на карті. Усвідомлювати, що Україна – європейська держава, має
вигідне географічне та геополітичне положення, саме тому часто була ареною
політичних та соціальних рухів.
Ефективне використання інтерактивних вправ створених
у програмі LearningApps.org. не
лише активізує пізнавальний процес, а й сприяє формуванню просторових
компетенцій на краєзнавчій основі. Зокрема, в інтерактивному форматі доцільно провести вікторини до потрійного
свята 14 жовтня, та до Дня вшанування пам'яті героїв Небесної сотні, виконуючи зазначені завдання
14 жовтня Україна відзначає День захисника України. Також святкується
День Українського козацтва та День Пресвятої Покрови Богородиці.
Україна може пишатися своїми захисниками, які
впродовж багатьох століть боролися за становлення нашої держави.
Спробуйте перевірити свої знання!
(На кожне питання дайте одну правильну
відповідь. Потім натисніть «Перевірити».
Чи знаєте Ви історіичні передумови створення цього Дня . Спробуйте
перевірити свої знання! (На кожне питання дайте одну правильну відповідь. Потім
натисніть"Перевірити відповідь". Якщо відповідь неправильна,
спробуйте вказати на інше твердження. Для проходження вікторини далі, натисніть
(після правильної відповіді) "Наступне питання".)
Формуючи просторові компетенції при вивченні теми
«Українські землі й
Миколаївщина у складі Великого князівства Литовського та інших
держав (друга половина 14-15 ст.)» (7 клас історія України) доцільно розгадати інтерактивний кросворд,
використавши поглиблюючий матеріал
При вивченні теми «Запорозькі козаки на нових
землях ( кін. 18 – поч. 19 ст) - (3-4)» доцільно перевірити свої
знання. виконавши комплекс цікавих поглиблюючих завдань. Розгорни завдання на весь екран. Знайди відповіді активувавши їх на самому
кросворді (правильна відповідь автоматично впишеться в правій колонці біля
запитання) Шукай відповіді по горизонталі, вертикалі;)
-
на останок ПЕРЕГЛЯНЬТЕ відео +
_____________
Головний атрибут козацької влади було ліквідовано старшиною в Чорноморському
козачому війську
_____________
У 1785 р. 8 тис. козаків-задунайців переселилися у володіння австрійських
Габсбургів, та утворили ... Січ ???
_____________
Між якими річками оселилося Чорноморське козацьке військо ?
_____________
Хто закріпив за собою приватну власність на землі Чорноморського козачого
війська ?
_____________
Одна з двох імперій де знайшли свій притулок запорозькі козаки
_____________
- вільна, озброєна людина
_____________
Яке козацьке військо сторила Росія з козаків-запорожців ?
_____________
Яку Січ утворили запорозькі козаки які переселилися до Османської імперії ?
_____________
Яке місто стало центром (кошем) Чорноморського козацького війська ?
_____________
Старшина скасувала давню козацьку заборону перебування на Січі ...
_____________
В 1792 р. Чорноморське козацьке військо переселили на правий берег річки ...
А також просторові компетенції доцільно формувати,
використовуючи козацькі прислів’я та приказки в
інтерактивному форматі поєднавши з краєзнавством.
Козацькі приказки та прислів’я (їх ще називають «приповідки»), які з різних
сторін характеризують козаків, віками живуть в українських сім’ях. Вони є
виявом великої мудрості нашого народу. А чи добре знаєте ви їх? Давайте
перевіримо! Все, що вам треба зробити, - так це поєднати правильно пари
запропонованих висловів. Готові? Тоді
У освітньому процесі QR-коди доцільно також використовувати під час формування просторових
компетенцій, оскільки вони вміють зберігати в собі тексти невеликого
обсягу, які можна зчитувати без підключення до Інтернету. QR-коди дозволяють
зробити заняття більш захоплюючими та ефективними. З одного боку, учням зручно
зчитувати цікаву інформацію та оперативно зберігати її в пам'яті мобільних
пристроїв, з іншого – такий підхід дозволяє задіяти додатковий (тактильний)
канал сприйняття інформації.
- Наприклад, при супроводі уроку презентацією можна забезпечити учнів
роздатковим матеріалом з QR-кодами для доступу до цікавих додатків
(гіперпосилання на мультимедійні джерела та ресурси: відео-, аудіо-додатки,
сайти, анімації, електронні навчальні видання, бібліотеки та ін.).
- Як додаток до навчального об’єкту – QR-коди можна розміщувати на історичних
картах, де QR-коди можуть містити стислі відомості про культуру та історію
окремих народів, інформацію про історичні факти або явища, які відбувалися у
визначений період на Миколаївщині і в столиці України. QR-коди можуть мати
гіперпосилання на контрольні запитання до самостійного опрацювання.
- Для використання в контрольних завданнях для закріплення пройденого
(вивченого) матеріалу. На кожному білеті з контрольним завданням можна
розмістити надрукований QR-код з правильними відповідями або підказкою з
алгоритмом хронологічно-просторової задачі. Учні будуть намагатися отримати
власну відповідь, перш ніж переглянуть правильну.
- Захована підказка. Вчитель може закодувати власні підказки, а потім
роздрукувати отриманий QR-код разом із завданням. Кожен, кому знадобиться
консультація по темі, отримає її в будь-якому зручному місці, просто зчитавши
код.
- У навчальній грі-квест із завданнями у QR-кодах; QR Treasure Hunt Generator
автоматично створює QR-вікторину із запропонованих питань. Потім роздруковані
QR-коди можна розмістити в класі або по всьому шкільному подвір’ю.
- За тим же принципом можна організувати екскурсію по школі. В кабінеті
(коридорах, бібліотеці, в інших приміщеннях) потрібно розмістити роздрукований
QR-код з посиланням на відео, аудіо, 3D-моделі або цілий фотоальбом.
- Учні можуть створювати свої портфоліо або анотації на прочитані історичні книги
чи інші джерела формування просторової компетенції на основі краєзнавчого
матеріалу й розміщувати їх на сайті в QR-кодах;
До того ж при формуванні просторових компетентній з
використанням краєзнавчого матеріалу можна також використовувати «хмари слів» у
навчанні пов'язані, наприклад, з тим, що:
• в хмару можна записати тему уроку, яку учні
повинні визначити;
• попросити скласти пропозиції щодо визначеної
теми, «хмара» виступає в якості опорного конспекту;
• можна запропонувати дітям прочитати в «хмарі»
головне питання, на яке необхідно знайти відповідь протягом уроку;
• скласти речення або розповідь, використовуючи
якомога більше історичних слів (глосарію) з хмари;
• створити словникову «хмару» на основі
невеликих нещодавно вивчених навчальних історичних текстів, і попросити учнів
пригадати, про що були ці тексти, і в якому саме контексті використовувалися
слова;
• показати «хмару», складену зі слів, узятих із
незнайомого тексту, і попросити здогадатися про його зміст;
• перетворити нудний текст в цікаву головоломку;
• зробити «хмарку» підказок доісторичних
диктантів, кросвордів тощо;
• повторити основні поняття теми, що вивчаються.
Результативність та
ефективність досвіду полягає в тому,
що доцільне використання вищеназваних методик і форм контролю, які
покращують результати творчої діяльності
учнів.
Тобто, рівні сформованості історичної компетентності
учнів визначені динамікою зростання наступних
компетенцій.
1. Хронологічної компетенції, яка включає
наступні предметно-історичні вміння відповідно до низького, середнього,
достатнього та високого рівнів сформованості предметно-історичних умінь: називати деякі дати місцевої та регіональної
історії, пов’язані з подіями, історичними постатями; встановлювати
послідовність подій локального та регіонального рівня на основі знання їх дат; встановлювати
синхронність подій локальної та регіональної історії в межах національної
історії; використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичних явищ і
процесів регіонального рівня.
2. Просторової компетенції, яка включає
предметно-історичні вміння: здійснювати просторову
локалізацію; використовувати легенду карти для словесного опису об’єктів краю;
спираючись на карту, характеризувати локальні і регіональні події та явища;
систематизувати та зіставляти картографічні дані з метою визначення сутності
локальних проявів історичного процесу.
3. Інформаційної
компетенції, яка включає предметно-історичні вміння: використовувати деяку краєзнавчу літературу за
підказкою вчителя; користуватися довідковою краєзнавчою літературою, Інтернетом
для самостійного пошуку краєзнавчої інформації (за зразком); систематизувати
історико-краєзнавчу інформацію з різних джерел, складаючи таблиці, схеми; критично
аналізувати, порівнювати історичні джерела з історії краю, регіону.
4. Логічної компетенції – визначати
наявність чи відсутність зв’язку між окремими явищами з історії рідного краю та
національної історії; визначати сутнісні характеристики подій та явищ з історії
краю та окремі зв’язки на локальному, регіональному та національному рівні; визначати
причини, сутність, наслідки і значення історичних явищ та подій локального та
регіонального рівня; виявляти розуміння специфічності історії краю та
регіону, представляти власну версію та оцінку подій та явищ локального та
регіонального рівня.
5. Аксіологічної компетенції – висловлювати
емоційне ставлення до окремих подій, історичних постатей в історії краю; висловлювати
ставлення до подій та явищ з історії свого села, міста, району та регіону,
наводячи приклади з підручника та розповідей вчителя; ідентифікувати себе та
інших в історії свого села, міста, регіону, наводячи приклади власних розвідок
і досліджень; висловлювати оцінно-емоційні судження, формулювати власну
аргументацію, наводячи приклади своєрідності явищ з історії краю та
регіону.
Висновки.
Використання
краєзнавчого матеріалу на уроках історії України сприяє формуванню просторової
компетенції в умовах реалізації компетентнісного навчання. Краєзнавчий матеріал
стає дієвим та спрямований на якісний діяльно-орієнтований результат у вигляді предметних
компетенцій.
Перспективою
формування просторової компетенції в умовах реалізації компетентнісного
навчання може бути розробка окремих уроків та методичних рекомендацій щодо
реалізації краєзнавчої складової курсу історії України в умовах.
Запропоновані методики, технології, тренди, прийоми компетентнісного підходу до формування
просторової компетентності учнів у процесі навчання історії, безумовно,
потребують подальшого осмислення,
зламу певних стереотипів і стандартних підходів до
використання сучасних засобів на уроках історії та
поступового впровадження їх
у
практику навчання.
Авторські публікації. Основні положення і висновки історичного краєзнавства Миколаївщини наприкінці
ХVІІІ – ХІХ ст. оприлюднені
в 12 наукових і 3 краєзнавчих статтях, тезах доповідей, 5 з яких опубліковані у
наукових записках, збірниках наукових праць, збірниках конференцій 5, часописах
– 1 та в монографії «Історичне краєзнавство Миколаївщини наприкінці ХVІІІ – ХІХ ст.» (2013):
1.
Науковий збір.:
Вип.21. М-во освіти і науки України; Одес. Нац. Політес. Ун-т., 3 - у фахових
виданнях: В збірника інтеграція і влада.: громадсько-політ. Ун-т; - Одеса:
Астропринт, 2011: стаття «Розвиток історичного краєзнавства Миколаївщини з
кінця 50-х по 80-ті ХХ ст..:історіографія проблеми»;
2.
Науковий збір.:
Вип.23. М-во освіти і науки України; Одес. Нац. Політес. Ун-т., 3 - у фахових
виданнях: В збірника інтеграція і влада.: громадсько-політ. Ун-т; - Одеса:
Астропринт, 2011: стаття «Хронологічні етапи розвитку історичного краєзнавства
Миколаївщини в період перебудови (1985-1991): історіографія проблеми;
3.
Наукові
записки. Серія: історичні науки. Випуск 14. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім..
В.Винниченка, 2011: стаття «Перше воєнне десятиліття розвитку краєзнавства
Миколаївщини в історіографії»;
4.
Наукові праці:
науково-методичний журнал. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім..Петра Могили, 2010. Вип. 142Т.154.
Історія.: стаття: «Розвиток краєзнавства Миколаївщини у довоєнні роки
(1917-1945) історіографічний аспект»
5.
МНУ
ім..Сухомлинського: «Роль історіографічної спадщини в розвитку краєзнавства
Миколаївщини (перше десятиліття ХХІ ст.)»; «Роль та методологічні засади
історіографії дослідження розвитку історичного краєзнавства Миколаївщини (ХІХ –
ХХ ст.)»
6.
Вересень:
науковий часопис. Миколаїв.2011 Випуск № 3-4 (56-57): стаття «Історіографічний
аспект розвитку історико-літературного краєзнавства Миколаївщини (90-ті ХХ
століття – початок ХХІ століття)»
7.
Наука і
прогрес. Збірк наукових праць. К.: НАИРИ, 2012. Стаття «Історіографічні
дослідження археологічного краєзнавства Миколаївщини: метод картографії та
нових технологій просторової фіксації археологічних знахідок (XVIII-XXI)»
8.
Луганську
Стаття: «Методологічний інструментарій та методи дослідження історичного
краєзнавства Миколаївщини на прикладах історіографічних розвідок»(надіслано);
9.
Региональные
социогуманитарные исследования. История и современность: материалы
международонй научно-практической конференции 25-26 января 2012 года. -Пенза –
Прага – Семей. 2012: статья «Историография археологических исследований Николаевского региона Украины сквозь призму научных парадигм ХХ - ХХI вв.»;
10.
Современая наука: тенденции развития:
материалы международной научно-практическо конференции. 24 января 2012 г.
Сборник научных трудов. Краснодар, 2012. «Археологическое краеведение Николаевской области
Украины в ХIХ - ХХI вв.:
историография проблемы»
11.
Москві -1 ст.
(надіслано)
12.
«Краєзнавчому альманасі» у Миколаєві - 3
статті.
Список
використаної літератури
-
Баханов К.О. Сучасна шкільна історична освіта:
інноваційні аспекти: Монографія / К.О. Баханов. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток,
Лтд», 2005. – 384 с.
-
Баханов К.О. Організація особистісно-орієнтованого
навчання. Порадник молодого вчителя історії. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. –
159 c.
-
Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. ред.
В. Т. Бусел] – К.; Ірпінь: ВТФ Перун, 2004.
– 1440
c.
-
Вяземский Е.
Е. Методические рекомендации учителю истории: основы профессионального
мастерства / Е. Е. Вяземский, О. Ю. Стрелова. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 160 с.
-
Вяземский Е. Е.
Теория и
методика преподавания истории:
учеб. [для студ. высш. учеб.заведений] / Е. Е. Вяземский, О. Ю.
Стрелова. – М.: ВЛАДОС, 2003. – 384 с.
-
Годер Г. И. Приемы формирования пространственных представлений (V класс) / Г. И. Годер // Преподавание истории в
школе. – 1983. – № 5. – С. 45–51.
-
Методика обучения истории в средней школе: пособие для учителей. Ч. 1. / [отв.
ред. Ф.П. Коровкин]. – М.: Просвещение, 1978. – 288 с.
-
Пометун О. Компетентнісний підхід у сучасній
історичній освіті / О. Пометун // Історія в школах України. – 2007. – № 6. –
С.3–12.
-
Фідря О. Чи можливо зрозуміти історію? (Методологія
історії та формування хронологічних і просторових компетенцій учнів) / О. Фідря
// Історія в школах України. – 2004. – № 5. – С.2–7.
-
Фідря О., Фідря Н. Просторова компетенція й
картографічні вміння та навички у
шкільних курсах історії / О. Фідря, Н. Фідря // Історія в школах України. –
2008. – № 5. – С.25–30.
-
Фідря О., Фідря Н. Просторова компетенція та
картографічні вміння й навички у курсах шкільної історії / О. Фідря, Н. Фідря
// Історія в школах України. – 2008. – № 11–12. – С.26–33.
-
Фідря О., Фідря Н. Просторова компетенція та
картографічні вміння й навички у курсах шкільної історії / О. Фідря, Н. Фідря
// Історія в школах України. – 2009. – № 5. – С.17–21.
-
Баханов К.О. Сучасна шкільна історична освіта:
інноваційні аспекти: Монографія / К.О. Баханов. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток,
Лтд», 2005. – 384 с.
-
Баханов К.О. Організація особистісно-орієнтованого
навчання. Порадник молодого вчителя історії. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. –
159 c.
-
Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. ред.
В. Т. Бусел] – К.; Ірпінь: ВТФ Перун, 2004.
– 1440
c.
-
Вяземский Е.
Е. Методические рекомендации учителю истории: основы профессионального
мастерства / Е. Е. Вяземский, О. Ю. Стрелова. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 160 с.
-
Вяземский Е. Е.
Теория и
методика преподавания истории:
учеб. [для студ. высш. учеб.заведений] / Е. Е. Вяземский, О. Ю.
Стрелова. – М.: ВЛАДОС, 2003. – 384 с.
-
Годер Г. И. Приемы формирования пространственных представлений (V класс) / Г. И. Годер // Преподавание истории в
школе. – 1983. – № 5. – С. 45–51.
-
Методика обучения истории в средней школе: пособие для учителей. Ч. 1. / [отв.
ред. Ф.П. Коровкин]. – М.: Просвещение, 1978. – 288 с.
-
Пометун О. Компетентнісний підхід у сучасній
історичній освіті / О. Пометун // Історія в школах України. – 2007. – № 6. –
С.3–12.
-
Фідря О. Чи можливо зрозуміти історію? (Методологія
історії та формування хронологічних і просторових компетенцій учнів) / О. Фідря
// Історія в школах України. – 2004. – № 5. – С.2–7.
-
Фідря О., Фідря Н. Просторова компетенція й
картографічні вміння та навички у
шкільних курсах історії / О. Фідря, Н. Фідря // Історія в школах України. –
2008. – № 5. – С.25–30.
-
Фідря О., Фідря Н. Просторова компетенція та
картографічні вміння й навички у курсах шкільної історії / О. Фідря, Н. Фідря
// Історія в школах України. – 2008. – № 11–12. – С.26–33.
-
Фідря О., Фідря Н. Просторова компетенція та
картографічні вміння й навички у курсах шкільної історії / О. Фідря, Н. Фідря
// Історія в школах України. – 2009. – № 5. – С.17–21.
Немає коментарів:
Дописати коментар