Тема: Європейська музична культура. Відень – центр європейської музичної культури
(В.-А.Моцарт та інші.)Великі композитори-романтики (Ф.Шопен, Ф.Ліст). Французькі шансоньє.http://www.myshared.ru/slide/1135370/
План аналізу музичного твору
♦ Визначте автора музичного твору та його назву.
♦ Для якого складу виконавців написаний твір?
• Які виражальні засоби найяскравіше відтворюють образний зміст музичн го твору (темп, мелодія, ритм)?
• Схарактеризуйте особливості музичної форми твору.
• До якого жанру належить цей твір?
• Які почуття та настрої він викликає?
Художній стиль класицизм (з лат. зразковий) виник у XVII ст. у Франці:
Неперевершеними зразками художньої творчості майстри цього стилю вважали витвори античного мистецтва, тому розробляли античні сюжети й образи Класицизм у музиці багато в чому не схожий на класицизм у літературі, театр або живописі. У музиці неможливо спиратися на античні традиції — вони май же невідомі. Крім того, зміст музичних творів здебільшого пов'язаний зі світом відчуттів людини.
В опері XVIII ст. класицизм представлений творами Крістофа Віллібаль да Ґлюка, який створив нове трактування цього виду музично-драматичного ( мистецтва. Вершиною розвитку музичного класицизму стала творчість Йозефс Гайдна, Вольфґанґа Амадея Моцарта і Людвіга ван Бетговена, які працювали здебільшого у Відні, що став одним із центрів музичного світу. Композитори створили напрям у музичній культурі другої половини XVIII — початку XIX ст.—віденську класичну школу.
УII половині XVIII ст.— на початку XIX ст. здебільшого сформувався склад сучасного симфонічного оркестру, визначилися й оформилися жанри симфонії, сонати, тріо, квартету та квінтету. У сонатному allegro зароджується, а згодом, у творчості Л. ван Бетговена, формується новий метод музичного мислення — симфонізм. Суттєвого реформування в творчості К. В. Ґлюка та В. А. Моцарта зазнає оперний жанр, долаючи умовність аристократичної опери. Важливу роль у становленні віденської школи відігравав музичний побут Відня — найбільшого тогочасного музичного центру Європи, а також фольклор багатонаціональної Австрії. Піднесення віденських класиків взаємопов'язане із загальним розквітом австро-німецької культури, із Просвітництвом напередодні Великої французької революції. Творчі ідеї віденських класиків відображують філософські погляди Ґ. Е. Лессінґа, Й. Ґ. Гердера, Й. В. Ґете, Ф. Шилле-ра, І. Канта, Ґ. Гегеля, деякі принципи французьких енциклопедистів.
Словникова робота. Віденський класицизм — художній напрям у євро- пейській музичній культурі II половини XVIII — початку XIX ст. Розквіт віденського класицизму припав на 1780—1810-ті роки; Представниками цієї школи вважають насамперед Й. Гайдна, В. А. Моцарта і Л. ван Бетговена. Композитори віденської школи запровадили дуже струнку й логічну систему правил побудови твору. Завдяки такій системі найскладніші відчуття втілювали в ясну й досконалу форму. Система жанрів, форм і правил гармонії, розроблена віденською школою, зберігає своє значення й до сьогодні.
Перехідним етапом від класицистичної до романтичної музики вважають творчість австрійського композитора Франца Шуберта (нім. Franz Peter Schubert; 1797—1828). За своє коротке життя Ф. Шуберт створив понад тисячу фортепіанних та оркестрових творів. Але за життя композитор дістав визнання лише як автор пісень, а його симфонії, сонати, фортепіанні мініатюри на тривалий час забули.
Інструментальна музика Ф. Шуберта пов'язана з традиціями віденської класичної школи. Особливо популярними є Восьма і Дев'ята симфонії компози- тора. Пісенне обдарування Ф. Шуберта відбилося на всіх сфери його творчості, зокрема на фортепіанній музиці. Значну частину його спадщини становлять не- величкі музичні п'єси (мініатюри). Музику Франца Шуберта слухачі люблять за простоту, щирість, емоційність.
На зламі XVIII—XIX ст. в європейському мистецтві сформувався новий на- прям — романтизм. На відміну від представників класицизму, яких передусім цікавили високі суспільні ідеали, романтики звернулися до внутрішнього світу людини..
У музиці особливості романтизму виявилися дуже яскраво. Зміна художнього мислення сприяла зміні системи музичних жанрів. На відміну від композиторів- класицистів (які-віддавали перевагу таким жанрам, як симфонія, соната, опера, інструментальний концерт) композитори-романтики розробили ліричну мініатюру, за допомогою якої висловлювали потаємні почуття та порухи душі. Набули розвитку пісня та романс, особливе місце в музиці посіла любовна лірика.
Важливим засобом створення музичного образу стала словесна програма, що розкриває зміст твору. Це поняття тлумачили дуже широко. За програму могла правити назва твору, яка вказувала на певний стан природи або душі людини. Іноді музикою ілюстрували твір літератури або живопису, іноді композитор сам складав сюжет для інструментальної музики (наприклад, для симфонії) та висловлював його у спеціальному поясненні до партитури. У такий спосіб реалізовували популярну в романтизмі ідею синтезу мистецтв — літератури, живопису й музики.
Представникам романтизму властива увага до фольклору. Композитори ви- користовували інтонації, ритми, мотиви народних пісень і танців. У романтичній музиці нерідко зустрічаються фантастичні, казкові образи. Особливе місце в ній посідають картини природи — як віддзеркалення внутрішнього стану людини.
Багато композиторів-романтиків були переконані, що шляхом музичної освіти можна змінити світ і людину, тому чимало сил віддавали публіцистиці та просвітницькій діяльності. Вони прагнули особисто впливати на велику аудиторію і ставали виконавцями або диригентами. Саме романтики створили в Європі систему загальнодоступних концертів.
Словникова робота. Романтизм — напрям у європейському мистецтві кінця XVIII — початку XIX ст., що виник в атмосфері розчарувань, сумнівів ' та безнадійності, які панували у тогочасному суспільстві, унаслідок відриву мрії від реальності.
Композитори-романтики зосередили увагу на багатому і складному внутрішньому світі людини.
У своїй творчості вони надають пе- ревагу жанру мініатюри — як вокальної, так і інструментальної. Представ- никами романтизму були, зокрема: Ф. Шуберт, Р. Шуман, Ф. Ліст, Е. Ґріґ, К. Вебер, Дж. Россіні, Ф. Шопен, Р. Ваґнер, М. Глінка, Ф. Мендельсон, Й. Брамс, О. Бородін, Ж. Бізе, М. Римський-Корсаков, П. Чайковський.
Домашнє завдання
Для всіх: 1) написати міні-твір (5—7 речень) на одну із тем (на вибір): «Віденський вальс — найкраща музика для романтичного побачення»; «Найголовніше у творах музичного мистецтва — це почуття»; «Як твори одного із найвидатніших композиторів-романтиків уплинули на моє життя»; 2) доповнити альбом «Культурна спадщина народів світу» сторінкою «Музичне мистецтво Європи .
https://learningapps.org/view6175599
Немає коментарів:
Дописати коментар